настигати


Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • настигати — а/ю, а/єш, недок., насти/гнути і насти/гти, гну, гнеш; мин. ч. насти/г, ла, ло; док. 1) перех. Наздоганяти кого , що небудь під час руху; переслідуючи, доганяти. || Заставати, захоплювати зненацька кого небудь. 2) неперех. Приходити, прибувати… …   Український тлумачний словник

  • настигати — дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • доганяти — I я/ю, я/єш, недок., догна/ти, дожену/, дожене/ш, док., перех. і без додатка. 1) Настигати кого , що небудь, наближатися до того, що рухається попереду. || перен. Порівнюватися з ким небудь зростом. 2) перен. Домагатися таких же успіхів,… …   Український тлумачний словник

  • доспівати — I а/є, недок., доспі/ти, і/є, док. 1) неперех.Ставати спілим; стигнути, дозрівати. || Ставати готовим для вживання (про страви). 2) перех. і без додатка, рідко. Переслідуючи, наздоганяти, настигати кого небудь. II див. доспівувати …   Український тлумачний словник

  • здоганяти — я/ю, я/єш і розм. здого/нити, ню, ниш, недок., здогна/ти, здожену/, здожене/ш і здогоню/, здого/ниш, док., перех. 1) Настигати кого , що небудь, наближатися до того, хто або що рухається попереду. 2) перен. Рівнятися з ким небудь зростом,… …   Український тлумачний словник

  • наздоганяти — я/ю, я/єш, недок., наздогна/ти, дожену/, дожене/ш, док., перех. 1) Настигати кого , що небудь, наближатися до того, хто (що) йде, їде, рухається спереду; доганяти. || Поширюючись, доходити, доноситися до кого , чого небудь, охоплювати когось,… …   Український тлумачний словник

  • настигнути — див. настигати …   Український тлумачний словник

  • настигти — див. настигати …   Український тлумачний словник

  • пристигати — а/ю, а/єш, недок., присти/гнути і присти/гти, гну, гнеш; мин. ч. присти/гнув, нула, нуло і присти/г, ла, ло; док., розм. 1) неперех. Починати достигати; ставати майже стиглим. 2) перех. Те саме, що настигати 1), 5). 3) тільки док., неперех.… …   Український тлумачний словник

  • спобігати — а/ю, а/єш, недок., рідко, спобі/гти, біжу/, біжи/ш, док. 1) перех. Настигати кого , що небудь; доганяти. || Знаходити кого , що небудь десь, в якомусь стані або захоплювати зненацька когось; заставати. || Те саме, що зустрічати. || Вибирати… …   Український тлумачний словник

Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.